неділя, 15 квітня 2012 р.

Христос воскрес!!! Воскресне Україна!!!

Хай милосердям всіх освятить Бог!
Хай вас минають заздрощі й зневіри.
З Великоднем у серці без тривог!
Весну стрічайте в запашнім цвітінні.
Очистім душі, і двори й оселі.
З Великоднем! З Христовим Воскресінням!
Христос воскрес!!! Воскресне Україна!!!

     О.Даниленко,
      депутат Миронівської районної ради,
      голова районної організації ВО «Свобода»

вівторок, 3 квітня 2012 р.

РОЗМОВА О.ТЯГНИБОКА З МИРОНІВЧАНАМИ


«МИ УКРАЇНЦІ. МИ У СВОЇЙ, БОГОМ ДАНІЙ КРАЇНІ. ДАРУЙ НАМ, БОЖЕ, ЗВИТЯГУ, ЩОБ СТАТИ ТВОРЦЯМИ ВЕЛИКОЇ ДЕРЖАВИ!»
      
      22 березня Голова ВО «Свобода» Олег Тягнибок зустрівся з жителями та гостями м. Миронівки. Зокрема під час цієї зустрічі він сказав:
      «На жаль, владу в Україні узурпував «донєцкій» кримінально-олігархічний бандитський клан, якому дуже важливо зібрати у наступному парламенті конституційну більшість – понад 300 голосів. Зібрати – аби змінити Конституцію України і вже наступного президента вибирати не загальнонародно, а у слухняному кишеньковому парламенті.
      Партія регіонів вже усвідомила, що програє ці вибори учасникам Комітету опору диктатурі, через те й спостерігаємо масові спроби режиму розколоти Комітет. Заради перемоги опозиція має триматися разом. Вважаю, що ми маємо реальний шанс перемогти на парламентських виборах 2012 року».
      Про плани на майбутні парламентські вибори.
      «Свобода» здатна здобути і 10% підтримки голосів виборців у жовтні цього року. Схід нині голосує за націоналістів так, як раніше голосував Захід. Тобто поступово націоналістичні ідеї доходять до всіх регіонів України. Коли я був у Донецьку, свободівці розповіли, що ото щойно роздали тисячі примірників нашої газети, і я запитав, чи не було образ, вигуків обурення. Відповіли, що навпаки – брали охоче.
      Однозначно – націоналісти отримають значно вищу підтримку, беручи участь у виборах окремою колоною – цього, власне, й боїться влада. Окремо у всіх трьох опозиційних колон є всі шанси не тільки потрапити до Ради, але й здобути переконливу більшість. Також нині Комітет опору диктатурі узгоджує мажоритарних кандидатів по всій Україні, і в кожній області «Свобода» претендує щонайменше на одного «мажоритарника».
      Про законопроекти, з якими «Свобода» увійде до Верховної Ради.
      «Пакет ключових законопроектів уже чекає. Найперший з них – «Про імпічмент Президентові». Наступні: «Про стратегічні підприємства» (заборона приватизації і повернення у державну власність незаконно приватизованих); «Про захист української мови» замість чинного «Про мови в Українській РСР» (передусім – іспит з української мови для держслужбовців); «Податковий кодекс» («малі податки - для малого бізнесу, великі – для великого», податок на розкіш, скасування податку на україномовну продукцію тощо); «Про землю» (заборона торгівлі с-г землею). Звісно ж, - «Про люстрацію» та «Про заборону комуністичної ідеології» (без них «рух до Європи» - пусті балачки)».
      Про ставлення «Свободи» до цькування чинним режимом колишніх урядовців – Тимошенко, Луценка.
      «Ясно, що кримінальні цькування колишніх урядовців мають два очевидні мотиви. Перший – відволікти увагу від провалу «покращення» і «перевести стрілки» на попередників. Другий – «нагнути» парламентську опозицію і взяти її на «короткий повідок».
      Не думаю, що вдасться вчинити те ж саме до «Свободи». І не тільки тому, що економічних злочинів чи зловживань владою, попри все бажання, Тягнибоку не «пришиєш». Лідерські партії підточити просто – досить забрати лідерів. Сила ж «Свободи» - в іншому. В тисячах ідейних активістів. «Закрити» Тягнибока – значить хіба ще більше їх розізлити. Тому режим тут вдається до інших методів. Б’є по основі: по середній ланці, активістах. Але ми так просто не здамося».
      Лідер «Свободи» наголосив на тому, що по всій Україні влада чинить перешкоди його зустрічам із громадськістю: «Це є підтвердженням політичних репресій, підтвердженням того, що влада, представлена Партією регіонів, намагається боротися зі своїми опонентами».
      У Миронівці, як і в інших містах України, не обійшлося без «пригод»: два рази приходилося змінювати місце проведення заходу. Спочатку керівництво району відмовило у наданні зали для зустрічі із лідером «Свободи», а потім нашвидкуруч організувало свято дитячого малюнка на асфальті біля Палацу культури (зазвичай проводиться 1 червня, в день Міжнародного захисту дітей). Тож зустріч відбулася на Центральній площі міста.

      Підготував А.Щербина

позиція


«Кістка від влади»

      Передчуття неминучої поразки Партії регіонів на жовтневих виборах до парламенту спонукало Януковича згадати старий і перевірений прийом – рясні обіцянки-цяцянки. Президент пообіцяв усе, що міг пригадати, аби тільки порятувати чинний режим від краху. Тут і виплати вкладникам Ощадбанку, і численні соціальні виплати, які упродовж двох років в українців наполегливо відбирали, і скорочення черг на отримання житла і багато багато іншого… Перелік порожніх обіцянок від переляканої влади можна продовжити. Та виникає логічне запитання: звідки ж гроші на ці проекти, якщо не пропонується жодних реальних механізмів реформування економіки? Невже це кошти, що поступили до бюджету в результаті провадження злочинної Пенсійної реформи, яка відібрала в українців частину пенсій і примусила їх працювати ще більше? Чи може це ті кошти, що їх відібрали у чорнобильців, як і пільги у дітей війни та інших незахищених верств суспільства?
      Очевидно, що влада пропонує низку кроків, не підкріплених жодною конкретикою. Всі «ініціативи» виглядають, як «передвиборна кістка», кинута народові. Наслідки від цих подачок можуть бути непередбачуваними: або ріст інфляції, або поглиблення боргової ями, в яку заганяють наших дітей. А верховна влада, щоб відбілити себе, всі невдачі (у тому числі й недофінансування запланованих виплат) перекине на місцеву владу, яка й буде за все відповідати.
      Цікаво, скільки ще люди терпітимуть передвиборчий популізм, і скільки ще будуть купуватися на дешеві подачки?

     О.Даниленко,
      депутат Миронівської районної ради,
      голова районної організації ВО «Свобода»




      ПРО СОЦІАЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ
 
      Знаєте, який найдешевший спосіб виграти вибори? Довести людей до краю бідності, а потім дати по 100 гривень. На соціальні ініціативи президента необхідно десь «відшукати» 25 млрд. гривень. Це в той час коли ми маємо дефіцит бюджету у розмірі 20 мільярдів гривень, дефіцит пенсійного фонду – 9 млрд. гривень та цьогорічні виплати по зовнішніх боргах, які мають скласти близько 60 млрд. грн.
      Оголошуючи про соціальні ініціативи, Янукович забув назвати джерела фінансування тих «ініціатив». У сучасних економічних умовах, коли економіка фактично дихає на ладан, дістати такі гроші можна лише двома способами: вчергове десь позичити, або надрукувати. Але нам не підходить жоден з цих варіантів, тому, що борги потрібно віддавати, а друкування грошової маси спровокує чергову хвилю інфляції.
      Але погляньмо на ще декілька важливих моментів, які чомусь замовчуються. Чому соціальні ініціативи в нашій державі завжди народжуються перед виборами? Що заважало президентові втілювати ініціативи на другий день після приходу на посаду? Крім того, давайте подивимося: кого буде стосуватися чергова хвиля «покращення»? Це, наприклад, новостворені соціальні працівники. Тобто це 15 тисяч осіб, які працюватимуть із малозахищеними верствами населення, будуть приходити до них додому, допомагатимуть. Хіба в такий спосіб влада думає про знедолених? Ні! Це, фактично, прийом на роботу 15 тисяч агітаторів за кошти державного бюджету. Тобто Партія регіонів, не витрачаючи власних грошей, за кошти платників податків фінансує свою ж виборчу компанію. І так з кожним пунктом тих ініціатив.
      Давайте копнемо глибше. Ми раді, що люди отримають якісь додаткові гроші. Хай це мізерні доплати, але все ж таки. Але що буде далі? Люди понесуть ці гроші в супермаркети, які на даний момент належать партійцям-регіоналам, заплатять за газ, який для них продають підконтрольні олігархи, оплатать приватним фірмам завищені ціни за комунальні послуги. Тобто ці гроші все одно повернуться до рук олігархів-регіоналів і будуть потім успішно виведені в офшор. Натомість народу залишаться невиплачені кредити, дірки в бюджеті та інфляція. Ось це і є ціна усім тим ініціативам.
      Для того щоб покращувати життя, гроші потрібно вкладати в економіку, у виробництво, піднімати підприємництво, а не брати в борг і робити виборчі компанії, спекулюючи сподіваннями людей.

      О.Осуховський