вівторок, 4 грудня 2012 р.

"Найпродуктивніші" дільниці Миронівського виборчого округу № 93

№
двк
Назва населеного пункту
Кількіствиборців
Проголо­сувало
Первинні протоколи
"Уточнені"
протоколи








За Мостіпан
У.М.
За Онищенка O.P.
За Мостіпан У.М.
За Онищенка O.P.
320095
пров.Корсунський, 11, м.Богуслав
1785
1043
410
403
410
463
320113
с.Закутинці, с.Софійка, Бог. р-н
328
306
16
185
16
251
320552
с.Халча, с.Воронівка, с.Петрівське, Каг. р-н
484
361
133
123
133
172
320697
вул. Леніна, 117, м.Миронівка
2357
1422
571
503
571
1203
320698
вул.Леніна, 60, м.Миронівка
2428
1471
574
571
574
1071
320700
вул.40-річчя Перемоги, 33, м.Миронівка
1549
935
397
254
397
754
320701
вул.Коцюбинського, 10, м.Миронівка
848
539
165
228
165
478
320702
вул.Чкалова, 54, м. Миронівка
2010
1208
664
324
664
1024
320705
с.Владиславка, с.Вахутинці, с.Гулі
1429
927
392
305
302
473
320711
с.Зеленьки, будинок культури
511
323
124
107
124
130
320716
с.Коритище
162
129
50
13
50
56
320721
с.Маслівка, школа
641
440
105
166
105
316
320727
с.Пустовіти
907
563
264
135
264
435
320728
с.Росава, сільська рада
1110
647
258
229
258
529
320729
с.Росава, будинок культури
695
416
168
158
168
268
320731
с.Центральне
1560
947
388
278
388
778
320832
вул.Першотравневі 10, смтРокитне
2164
1277
563
402
563
462
320841
с.Житні Гори, Рокитн. р-н
1591
1059
325
384
325
445

Всього


5567
4768
5477
9308

НУЛЬОВА РЕАКЦІЯ


      Тотальні порушення виборчого законодавства на виборах до Верховної Ради відбувалися в окружній виборчій комісії.
      На засіданні ОВК її голова приймала пакети з протоколами дільничних комісій, розпечатувала їх та передавала іншому члену окружної виборчої комісії в іншу кімнату, не оголошуючи зміст протоколів про підрахунок голосів виборців на відповідних виборчих діль­ницях. На багаторазові зау­важення голові окружної виборчої комісії від уповно­важених та довірених осіб про те, що не озвучуються результати, була надана проста відповідь: таке моє рішення. В реєстрації актів від довірених та уповно­важених осіб про порушення процедури прийому ви­борчої документації було відмовлено. Лише після зау­важень кандидатів у народні депутати України, голова окружної комісії почала зачитувати протоколи, але не ті, що діставали із роз­печатаних пакетів, а ті, що приносив член ОВК з іншого ізольованого від доступу приміщення.
      Під час прийому протоколів та бюлетенів великій кількості дільничних виборчих комісій було відмовлено у прийнят ті виборчих документів, не пояснюючи при цьому причини відмови. Не оголошуючи змісту про­токолів, їх відразу ж відправляли на "уточнення". На зау­важення, що порушується законодавство, — нульова реакція.
      Результати голосування, що зазначені в номерних протоколах з мокрими печатками, які були надані особисто членами дільничних виборчих комісій з виборчих дільниць, значно відрізняються від даних, що передані окружною виборчою комісією № 93 до Центральної виборчої комісії та занесені до протоколу ОВК про підсумки голосування.
      Навіть при візуаль­ному огляді пакетів з бюлетенями було видно, що за канди­дата у народні де­путати України Мос­тіпан Уляну Мико­лаївну бюлетенів значно більше, ніж за кандидата Онищенка.
      Внаслідок таких порушень та розбіж­ностей, неможливо достовірно встано­вити результати воле­виявлення виборців без перерахунку ви­борчих бюлетенів.
      Зважаючи на масові порушення виборчого законо­давства, був поданий судовий позов до Київського адміністративного суду. До позову додавалися оригінали протоколів з виборчих дільниць, відеозаписи, що підтверджували факти фальсифікацій. Реакція, знову ж таки, — нульова.
      І.Бонар, помічник депутата Верховної Ради України

Голодне пекло 1932-1933 років


      24 листопада члени Миронівської районної організації ВО "Свобода" та їх прихильники вшанували пам'ять 22 тис. 963 убієнних голодом жителів теперішнього Миронівського району. Біля підніжжя пам'ятника — колоски пшениці, калина, корзини квітів, свічки скорботи. Хвилина мовчання...
      Представників влади, які весь час в турботах, "не запрошували"...

      Тоді по селах їлось людське м "ясо,
       І хліб пекли з розтертої кори.
       Дивилися голодні діти ласо
      На спухле тіло вмерлої сестри.
      Ю. Клен

      У 1932-1933 роках в Україні, в центрі Європи, чинився злочин проти українців, проти людяності, — зло­чин, якого ще не бачив світ. Україна перетворилася на зону голодної смерті. Безліч страхітливих епізодів, жахіть, від яких холоне кров. Про це в тодішніх газетах не прочитаєш, у фільмах — теж не побачиш, бо в них — переможна хода соціалізму, інду­стріалізація, механізація, Дніпрогес...
      Й сьогодні ми не можемо назвати точну кількість жертв геноциду: в різних архівах, історичних джерелах фігурують різні цифри. Але чимало дослідників схиляються все ж таки до 7 — 9 мільйонів. Жахлива цифра !..
      Вимирання українського народу від Голодомору було сплановане в Кремлі. І навіть прохань українських партфункціонерів пом’якшити наслідки "хлібо­заготівель", що проводилися, там не чули. Мало того, на спільному засіданні політбюро ЦК ВКП(б) та ВЦВК 27 листопада 1932 року Сталін стверджував, що труднощі, на які наштовх­нулася країна, виникли в результаті проникнення у колгоспи та радгоспи антирадянських елементів, які органі­зували саботажі і диверсії". А "Правда", центральний друкований орган ВКП(б), неодноразово закликала до рішучої боротьби з "куркулями".
      Пік масового вимирання села припав на зиму-весну 1933 р. "Коли розтанув сніг, почався справжній голод. У людей розпухали обличчя, ноги та животи. Во­ни не могли втримати сечі... І тепер усе геть начисто поїли. Ловили мишей, щурів, горобців, мурашок, земляних хробаків. Мололи кістки на борошно і робили те саме зі шкірами та підош­вами від взуття. Обтинані старі шкури та хутра, щоб приготувати якусь подобу "локшини ", варили клей. А коли зазеленіла трава, почали викопувати коріння, їсти листя та бруньки. Вжи­вали все, що було: кульбабу, реп'яхи, проліски та кропиву..."
      "Селяни почали їсти щавель та кропиву... Але від споживання цих диких рослин люди діставали водянку і масово вмирали. У другій половині травня смертність настільки зросла, що місцевому колгоспу довелося виділити спеціапьний віз, щоб кожного дня відвозити мертвих на цвинтар ".
      "Першими вмирають від голоду чо­ловіки. Пізніше діти. І останніми жінки. Але перед тим, як умерти, люди часто втрачають розум і перестають бути людьми ".
      "Я бачшіа жінку, опухлу від голоду, що лежала на площі. Хробаки буквально поїдали її живцем, повзаючи по її тілу. Йшли люди, клали маленькі шматочки хліба поруч з нею, але бідолаха була вже надто близька до смерті, щоб їсти їх. Вона лише плакала і просила від людей хоч якоїсь медичної допомоги... "
      Це свідчення людей, які пережили Голодомор. їх з кожним роком все ме­ншає. Навіть тим, хто тоді народився і чудом вижив, нині вже вісімдесят.
      Схилимо голови перед пам"яттю жертв Голодомору. Більшість з них чесні, порядні люди, які не виживали за рахунок інших. Хочеться закінчити роз­повідь словами однієї жінки, яка під час Голодомору втратила батьків, п'ятьох братів та сестер: "Коли б над кожним мучеником, що загинув від рук сатани в голодомор, поставити свічку, то зорі б померкли і світла не стало б у небесах".

      Підготував А.Щербина