Інколи деякі події в районі підштовхують до включення в дискусію. Це я про позачергову робочу нараду в залі засідань Миронівської районної ради щодо незадовільного стану автодоріг в районі, що відбулася 26.09.2018р.

         Взявши за основу допис Геннадій Кривошея  у місцевих групах facebook, коментарі до нього, реагування на ті коментарі… та змістити трішки акценти.

1.     Зміни до Податкового та Бюджетного кодексів 2015 року в частині

децентралізації принесли вагоме зростання дохідної частини місцевих бюджетів (мова йде про обласний, районний, міський).

         В нинішніх умовах, публічні кошти вимагають більшої відкритості і публічності у плануванні, розпоряджанні і контролі як виконавчої гілки влади (зокрема адміністрацій) так і самоврядних (рад).

         Так от, за наявності дуже багатьох проблем, - фаховості, діалогу, відкритості, прозорості публічності місцевій владі дуже бракує.

2.     Що стосується автомобільних доріг, то найбільше обурення

викликають ті дороги, які мають фінансуватися й обслуговуватися з державного та обласного бюджету. Так от стан реалізації та виконання обласних програм на Київщині станом на 24 вересня 2018 року становить 22,08%. Зокрема, програма з розвитку автодоріг в області виконана на 22,02%, а це 295 799,94 тис. грн. із 1 343 186,70 визначених обласним бюджетом. .Питання – хто має адекватно відреагувати на інертне керівництво в області?

3.     Таким чином ймовірність заміни Горгана назріла. За свідченням

представників КОДА, губернатор пішов на 2 тижні у відпустку, але сидить а адміністрації – підчищає справи. А підчищати є що, як пише «Моя Київщина». «Яскравий приклад – «острівці безпеки», які Горган будував із своїм радником Олегом Осіяном. Як виявилося, собівартість одного такого острівця складає 50-80 тис. грн., по документам же вони проходили по 180-200 тис. грн. Тобто накрутка становила більше ніж 100%».

4.    Тепер щодо політичної культури.Місцевий депутат  Oleksii Muravskyi

мав необережність звинуватити депутата ВР у некомпетентності, на що отримав відповідну реакцію від Raf Kolisnuk. В той же час Геннадій Кривошея також відреагував на закиди відіславши Муравського виставляти свої претензії депутату Онищенку. Ніби то той депутат міг би отримувати мінімум 20-40 млн. грн.. на округ на рік.

         То моя заувага стосуватиметься якраз цього месиджу. Мова йде про субвенцію на соц.-економ. розвиток регіонів, на конкретно визначені заходи відповідно до звернень народних депутатів. Нею сповна користався депутат Онищенко. Тому маю нагадати, що то сама політично-корумпована субвенція, тому що об’єкти які будуються, ремонтуються на жаль не ідентифікуються як такі, що збудовані за кошти держави. Тому ви (провладна демократична коаліція)  Геннадій Кривошея   мали б давно виправити цю викривлену ситуацію, коли такою субвенцією як правило купляється лояльність до влади депутатів-мажоритарників. Як приклад по Київській області: 90 округ, депутат Марченко – вже другий рік поспіль округ має нуль. 91 окрут, депутат Сольвар – цього року 71 млн.грн.

         Звідси й вимога до вищезгаданого депутата ВР- забезпечити виконання коаліційної угоди в частині анонсованих змін виборчого законодавства (пропорційна система за відкритими списками). Далі маємо вирішувати проблему непрозорого відбору проектів по ДФРР (держафний фонд регіонального розвитку).

5.     Уточнення на предмет того, що депутатам-списочникам кошти не

виділяються. Маю нагадати, що фінансування статутної діяльності політичних партій, які представлені в парламенті відбувається з держбюджету. Зокрема Народний Фронт в цьому році отримав майже 114 млн. грн. не маючи жодного місцевого осередку партії.

         На завершення маленькі висновки.

         Враховуючи те, що погодні умови вже є не досить сприятливими для проведення дорожніх ремонтних робіт, сподіватися що вони будуть якісно і в повному об’ємі виконані не варто. Тому не залишається нічого іншого, як сподіватися на включення дороги Р9 до обласної програми в перелік робіт на наступний рік.

         Не думаю що голова адміністрації та голова ради погодяться на пропозицію щодо проведення зустрічі з громадою стосовно наболілих питань.

Тому більше всього всі зацікавлені та небайдужі будуть підтягуватися на чергову сесію райради

         Також нагадую, що наступний тиждень буде визначальним, коли змінений склад ЦВК може призначити вибори до більш як 130 ОТГ (в тому числі й Миронівської)  що внесе додаткові корективи до ситуації, що склалася.

 

     Даниленко Олександр Дивно зберігся в групі мій допис. Зазвичай, такого плану публікації складні і, згідно редакційної політики, не набирають необхідної кількості лайків, не зважаючи на те, що група має 10 тис. підписників.
Коментів  мало, тому буду сам і відповідати на поставлені вище питання. Також переноситиму конструктивні речі на інший ресурс, тому що для формату facebook. текст занадто об’ємний. Ну і щоб концентровано зберігалися думки та логіка по даній тематиці (на мій погляд актуальній). Можливо в перспективі знадобиться. http://myronivka.blogspot.com/ 
Так от все по черзі. Перше стосовно виборів. Це завжди шанс щось змінити (зокрема й невдоволеним). Для когось шанс утвердитися, для когось зреалізуватися, ну звісно про когось забути.
Предметно стосовно можливих жовтневих виборів до Миронівської ОТГ, то ніхто не має тішити себе, що все відразу стане добре. Навпаки – буде якийсь період хаосу (становлення). В першу чергу тому, що нікуди не діваються ні райради, ні адміністрація. Суттєво урізаються тільки їх повноваження, так би мовить – до остаточного поглинання «білих плям».
Виборче законодавство не змінено, тому вибори мають проходити на пропорційній основі, тобто по партійних списках. На посаду міського голови можливе самовисування.
Так от, коли я написав (запитав) – чи готові Ви до тих виборів? В моєму розумінні, це включає, зокрема, такі складові: а) хто з активної спільноти хоче зреалізуватися як майбутній депутат, має визначитися з політ силою, в команді якої він може бути представлений, ну звісно і яка його сприймає; б) ті хто нині є депутатами, мають підтвердити свій статус, або відмовитися від нього; в) є частина людей, які активно готові підтримувати своїх висуванців ідейно, але самі наміру балотуватись не мають; г) а є частина, які готові підтримувати своїх висуванців за гроші чи якісь інші уподобання та преференції; д) ну і сама більша частина людей, яким все байдуже в силу різних обставин.
Друге. Ми маємо добиватися від тих хто йде на вибори – програм (які не обов’язкові згідно законодавства), щоб в разі відхилення від них, як написано у коменті, - потім «кошмарити їх». Але мабуть вже, бажано, починати формувати свою, так би мовити, громадську платформу (програму), щоб потім було легше шукати механізми її реалізації.
Ну і останнє, третє, що стосується процесу виборів. Актуальним для нас залишається збереження реальних, чесних результатів голосування. Тому що потім, як казав сумно відомий Мікіла Янович «немає чого скігліті». Ми заслуговуємо на ту владу, яку обираємо. Якщо хтось вважає що помилився, то чергові місцеві вибори через два роки. 
Кому цікаво, включайтеся. Інші питання обговоримо згодом.
Продовження слідує…

Даниленко Олександр

12 год

Представляючи Всеукраїнську асоціацію районних та обласних рад сьогодні брав участь у координаційній нараді, що проводив Київський центр розвитку місцевого самоврядування.
Коротко для миронівчан. За запевненнями Удовиченка В.П. (представляв в одній особі як обласну раду так і асоціацію міст. Та фактично підписався і за Горгана) висновок по Миронівській ОТГ все-таки найближчим часом має бути підписаний. А це означає, що ви, миронівчани, маєте йти на вибори вже у жовтні місяці.
Кажуть, що повірити Удовиченку, - це собі не довіряти... В той же час в мене запитання до спільноти:  Якщо скільки критики на адресу нинішніх керманичів, то чи готові Ви до тих виборів? Яку роботу Миронівського міського голови, міської ради Ви хочете бачити? І кого, в найближчому майбутньому? 

     В продовження теми. Все стало зрозуміло. Коло замкнулося. На тій нараді (мова про яку йшла нижче) чітко прослідковувалося дві позиції: перша, експертів ULEAD з Європою, які наголошували про те, що об'єднання навколо Миронівки проходить в межах Конституції та Законів України. І друга, Горгана і Зубка - по консервації ситуації.

     І от з інтернету стало відомо про УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №175/2018 "Про відзначення державними нагородами України", зокрема орденом «За заслуги» III ступеня ЧЕРНОГОДА Ігоря Івановича - голову Миронівської районної державної адміністрації, від 21 червня 2018 року.
     Таким чином, в адміністрації Президента вирішили, що на публіку можна триндіть про успіхи реформи, а покращити результат для БПП можна тільки через райдержадміністрації. Тому то Горган виляє хвостом і не підписує висновок для Миронівки. Ігор Іванович Ч. знайшов "вагомі аргументи" і запевнення, що він в змозі дати потрібний електоральний відсоток нинішньому Президенту😉   на території ввіреного йому району.
     Добре це чи погано? В першу чергу це досить слизький шлях, який вже пройшла Усик В.С., (до речі, має такі ж "заслуги" III ступеня). Друге- наші чиновники в чергове показали, що можна, так би мовить, обгрунтовано переступить Закон.
     З іншої сторони, ми їм дозволяємо то робити. Ми не є згуртованими, і не маємо системного бачення, що ж потрібно робити. Як завжди найрейтинговішими на владні та політичні теми є дописи, які не мають ні політичної, ні правової культури, зокрема й останні, наприклад щодо відставки Усик чи то нагородження Черногода.
     Фактично з осені наступає період виборів. То давайте ж предметно обговорювати, яку систему управління ми хочемо бачити в районі і хто її може ефективно реалізувати в перспективі...

     25.06.2018р. при Мінрегіоні відбулася координаційна нарада з експертами ULEAD з Європою за участі Віце-прем'єр-міністра Геннадія Зубка. Предмет обговорення - актуальні питання процесу добровільного об'єднання територіальних громад по Київській області.
     Все було достатньо традиційно. Загальна інформація. В Київській області на прямих міжбюджетних відносинах діють 9 ОТГ, документи на ще ? ОТГ лежать у Горгана на столі. В стадії формування ще близько 10 і т.д.
     В той же час основна увага була прикута до створення Миронівської ОТГ. І тут губегратор, як мінімум декілька раз злукавив.
     Перше, він сказав, що два тижні тому зустрічався з сільськими головами, депутатами та активом Миронівщини (на скільки мені відомо депутатів було одиниці, і їх ніхто не запрошував). Тема зустрічі - створення громади. Він запевнив присутніх, що всі голови сільських рад Миронівщини підтримали оперативне створення громади у межах перспективного плану (в той же час з відео http://rozvytok.in.ua/3947-narada-po-pytannyu-vykonannya-za… видно, що він нарахував тільки 11, що ніби то зголосилися на те).
Друге. Повідомив про те, що позавчора, тобто в суботу він був у Миронівці, і теж зустрічався з сільськими головами району. Натомість ми знаємо, що він був присутній тільки на святкуванні 20-річчя МХП.
І третє. Він збирається відвідати Миронівку 03.07.2018р. з тими ж питаннями.
     Таким чином, коротенькі висновки.
     1 З однієї сторони Уряд наголошує на тому, що об'єднання громад має відбуватися швидше, щоб чергові місцеві вибори 2020р. відбувалися на новій адміністративно-територіальній основі. З іншої = дуже тисне політична складова, невпинно наближаються вибори Президента і ВР. Тому, як каже Горган: грунтовно будемо відпрацьовувати механізм входження в громаду".
     2. Нині маємо ситуцію коли половина країни живе за новими модерними правилами, решта за архаїчними. Принаймні, всі обізнані люди вже давно усвідомлюють - об'єднання неминуче. Питання коли? Якщо ми почнемо іти сьогодні, то до фінішу (тобто цілісного усвідомлення результату) ми приходимо завтра. Якщо ми починаємо іти завтра, то до фінішу завтра ми уже не дійдемо. Тому, чим довше ми чекаємо старту, тим більше ми відстаємо і втрачаємо. Потрібно орієнтуватися на успішні громади у яких уже є досить непогані результати.
     3. У нас об'єднання відбувається навколо адміністративного центру, тобто за всіма правилами, законами і методиками. Не так як Калитянська громада об'єдналася навколо свинокомплексу. "Потім свині здохли. Громада - здувається".
   

4. Тому, хто цікавиться темою, слідкуємо за подіями, зустрічаємо "поважного" гостя. Висловлюємо своє бачення, як має діяти цілісна система місцевого самоврядування базового рівня...

Творці нової історії

України

Грудень з-поміж інших місяців року вирізняється розмаїтістю як релігійних, так і світських свят та знаменних дат. До вже звичних для нас додаються нові, створені за часи української незалежності. Ось і нещодавно, п’ятого грудня, у День волонтера, в приміщенні Миронівської міської ради  міський голова В. Савенко та голова ГО “Спілка воїнів-учасників АТО” І. Педченко вручили медалі, грамоти та подяки волонтерам міста Миронівки. А вже 6 грудня відзначали День Збройних Сил України. До цих дуже близьких і майже нероздільних за теперішнього часу дат можна долучити ще й День добровольця (14 березня) та День захисника Вітчизни (14 жовтня), який, на мою думку, доцільніше було б назвати Днем захисника України. Всі ці чотири дати, чотири свята є дуже близькими і важливими для героїв цього допису.

Волею долі батько та сини Мохоньки , уродженці села Карапишів, опинилися у вирі російсько-української війни. На щастя, Бог вберіг усіх трьох від загибелі та важких поранень, привівши їх із зони бойових дій у рідні домівки.

За кожною святковою датою - реальні події, реальні люди, з їх радощами та болями, перемогами та невдачами, тяжкою виснажливою напругою, жертовністю і бажанням досягти визначеної мети, з героїчними вчинками і подвигами, з пролитою кров’ю і втратою побратимів.

На очах твориться новітня історія сучасної України. І творять її переважно прості і звичайні люди - патріоти своєї Батьківщини. Перед Вами на світлинах Олександр Петрович Мохонько і його прекрасні сини - старший Ярослав (ліворуч) та молодший Ігор.

- Ми між собою домовилися: коли збираємося разом - про війну жодного слова,- говорить пан Олександр. - Дуже болюча для нас ця тема.

Ярослав Мохонько, 1991 р.н., був призваний до лав Збройних сил України під час першої хвилі мобілізації у 2014 році і став першим карапишанином, який потрапив в зону АТО. Про жалюгідний стан українського війська на початку російсько-української війни розповідати не треба. 72 механізована бригада, в якій проходив службу Ярослав, потребувала всього: від носків і харчів - до бронежилетів, шлемів і нормальної зброї.

Незважаючи на всі негаразди, боєць-кулеметник з позивним “Яра” з гідністю пройшов бойовий шлях теренами Донеччини, найбільшою на ту пору зоною ризику. Були перемоги, були поразки, розпач і оточення. Коли постало питання, як виходити з нього - йти на територію Росії, чи прориватися з боями до своїх - бійці, не вагаючись, вибрали друге.

Отримані в ході бойових дій контузія та травма хребта не дали змоги служити далі. Довелося стати волонтером, адже друзі по зброї залишилися на передовій. Допомогти своїм побратимам Ярослав вважає святим обов’язком.

Ігор Мохонько, 1995 р.н., восени 2013 року був призваний на строкову службу. Строковиків, як відомо, в зону АТО не залучають. Дізнавшись, що старший брат знаходиться в зоні активних бойових дій, Ігор відразу підписує контракт і йде на війну. Є такі війська, про які не дозволено розповсюджувати інформацію. Саме  в таких і несе службу Мохонько- молодший .

-  Ігор хоче пов’язати своє життя з армією. Звикся вже. Зараз проходить навчання на підвищення у званні, - зізнається батько.

Про себе Олександр Петрович розповідає мені охоче, адже ми з ним однорічки і давні побратими.

-   Важко згадувати ті страшні часи. Все незрозуміле, незвичайне… Ніхто не знає, що буде, а мій син на війні. Дзвонить: вишли те-то, постарайся дістати інше, допоможи хлопцям і т. д. Не міг знайти собі місця, поки не взявся допомагати нашим воїнам у ту гірку пору. Шукав і просив для хлопців все, що міг. І люди допомагали. Спасибі тим, хто долучився до волонтерства і тим, хто давав пожертви. Вдячний О. Лещенку з Піїв, О. Кришньову з Вікторівки та багатьом іншим фермерам і підприємцям. Та особливої подяки і пошани заслуговує Микола Сосюра, підприємець із Карапишів. Його  допомога була  надзвичайно  вагомою і своєчасною.

Неодноразові поїздки в зону АТО та побачене там спонукали пана Олександра й собі взяти до рук зброю. З лютого 2015 року, після проходження військової підготовки, стає бійцем Української Добровольчої Армії. Спочатку служив в полку “Азов”. Кулеметник з позивним “Дарк” брав участь в боях під Широкіно та Авдіївкою. Пізніше був переведений до складу штурмової роти “Чорний туман”, де й перебував на передовій до березня цього року.

Як і його сини, доброволець Мохонько є учасником бойових дій. Сотні фотографій, привезених звідти, повсякчас нагадують про пережите: таке важке і таке близьке. А ще займається , по можливості, волонтерством.

Я вдивляюсь в обличчя цієї вже посивілої людини, в обличчя його синів і мимоволі спадають на думку знамениті слова, хоч і зкомунізованого, але нашого поета Миколи Бажана: “Нехай посміє хтось загрожувать країні, де є такі батьки, де є такі сини!”

А. Щербина

В а ж л и в о

Черговий земельний скандал на Київщині. Землю, яку виділило керівництво Миронівської РДА кілька років тому,

стало яблуком розбрату між місцевими фермерами.

14 грудня 2017 року на інформаційному інтернет-порталі «Моя Київщина» з’явилася стаття «Як на Миронівщині зіштовхнули лобами фермерів у битві за 3 тисячі га». Вважаємо за доцільне опублікувати цей допис на шпальтах нашої газети, оскільки земельне питання, як Ви знаєте, наразі досить і досить актуальне і не лише в Миронівському районі, а по всій Україні. Довіряти написаному чи вважати це замовним матеріалом – вирішувати Вам, шановні читачі. Незаперечним і правдивим є тільки одне – війни за землю лише набиратимуть обертів. Тож будьте пильними!

14 липня 2015 року видання «Час Київщини» опублікувало матеріал Миколи ЗАКРЕВСЬКОГО з гучною назвою «Земельний корупційний нарив». Фабула наступна: фермери-старожили Миронівського району на зустрічі з тодішнім заступником голови Київської обласної адміністрації Олегом Корбаном почали бити себе в груди, вимагаючи справедливої кари кривдникам та доводячи свою правоту щодо користування земельними ділянками за «попередніми договорами оренди», укладеними з райдержадміністрацією, яку тоді очолювала Валентина Усик.

Дані персонажі атакували іншу групу фермерів – Данилова, Мілевського, Припіяла та Головатюка, які оформили в Держземагентстві права оренди на спірні ділянки.

В якості «важкої артилерії» виступав  ректор  Білоцерківського  аграрного  університету і  депутат  облради  Анатолій  Даниленко. Виступав він в якості «постраждалого», бо відписав собі в оренду на 49 років близько сотні га ріллі в Карапишах і Олександрівці під 4% орендної плати на рік. Паплюжили «поважні» тодішнього чергового Голову Держкомзема Мальованого, звинувачуючи його у корупційних змовах, погрожуючи прокуратурою і судами…

Минуло два роки. Дійові особи відомі: Даниленко, Катрошенко, Джигир, Королевич, Гніденко…. Запеклі бої у судах за землю тривають. І ось несподіванка: суди всіх рівнів вже визнали недійсними або нікчемними «попередні договори оренди», які були укладені ними з Миронівською РДА, оскільки в райадміністрації не мали повноважень розпоряджатися землею. району продовжують спостерігати тривалу ворожнечу між фермерами за державну землю досі.

Згідно з законодавством, з 1 січня 2013 року землями сільсгосппризначення за межами населених пунктів розпоряджається Держземагенство. Та, нехтуючи законом, Валентина Усик напідписувала «попередні  договори» - у 2013 році вона видала  1 754,90 га, у 2014 році (до 15 травня  дня свого звільнення з посади Голови РДА) встигла «попередньо» роздати 1 479,80 га.

Варто зазначити, що згадані земельні ділянки не мали жодних атрибутів, необхідних для укладення договору оренди: ані кадастрових номерів, ані нормативно- грошової оцінки. Відсоток для розрахунку орендної плати в райадміністрації визначали абсолютно на власний розсуд (законодавчо він може бути від 3 до 12 % від нормативно-грошової оцінки землі).

Згідно з законодавством, з 1 січня 2013 року землями сільсгосппризначення за межами населених пунктів розпоряджається Держземагенство. Та, нехтуючи законом, Валентина Усик напідписувала «попередні  договори» - у 2013 році вона видала  1 754,90 га, у 2014 році (до 15 травня  дня свого звільнення з посади Голови РДА) встигла «попередньо» роздати 1 479,80 га. Варто зазначити, що згадані земельні ділянки не мали жодних атрибутів, необхідних для укладення договору оренди: ані кадастрових номерів, ані нормативно- грошової оцінки. Відсоток для розрахунку орендної плати в райадміністрації визначали абсолютно на власний розсуд (законодавчо він може бути від 3 до 12 % від нормативно-грошової оцінки землі).

За фактом перевищення службових повноважень Миронівським відділом поліції у 2016 році було відкрито кримінальне провадження. Його розслідування, до слова, з березня поточного року знаходиться на контролі в обласній прокуратурі.

15 травня 2014 року Усик В.С. була звільнена Указом Президента. Утім, пересічні мешканці Миронівського продовжують спостерігати тривалу ворожнечу між фермерами за державну землю досі.

 І тільки «поважні старожили» не зрозуміли, як їх по-циганськи ошукала пані Усик. Ба більше, їм, вочевидь, сподобалося: вони обрали її головою Миронівської районної ради, в якій за звичкою самі депутатствують в кожному складі під різними (провладними) прапорами. Тож, все таємне стає явним. Замість того, щоб порадити малоосвіченим в юридичній площині фермерам, як правильно стати землекористувачем на законних підставах, - як це врешті зробили Данилов, Мілевський, Припіяло та Головатюк - пані Усик їх просто підставила і зіштовхнула лобами. Аргументи «ошуканих» щодо наповнення сільських бюджетів також є нікчемними, адже законні орендарі сплачують визначену державою орендну плату у ті ж самі сільські бюджети.

Занепокоєним через цю ситуацію є наступник пані Усик – Ігор Черногод. І йому є насправді за що хвилюватися. Адже якщо постраждалі від укладення з пані Усик «попередніх» договорів юридичні і фізичні особи почнуть масово позиватися до очолюваної тепер уже Черногодом Миронівської РДА, район повинен буде відшкодувати людям і підприємствам  не лише сплачені суми оренди за недійсними договорами, а й судові витрати. Йтиметься про серйозні суми. Тобто заплатить за ці витівки Усик кожен платник податків Миронівщині.

Чи унікальна така ситуація з «попередніми» договорами на Київщині? Ні. Зі слів чиновників Київської ОДА, схожа ситуація зі свавіллям районних чиновників часів Януковича і губернатора Анатолія Присяжнюка існує і у Ставищанському районі…

(Інтернет-портал «Моя Київщина», 14.12.2017)