Творці нової історії

України

Грудень з-поміж інших місяців року вирізняється розмаїтістю як релігійних, так і світських свят та знаменних дат. До вже звичних для нас додаються нові, створені за часи української незалежності. Ось і нещодавно, п’ятого грудня, у День волонтера, в приміщенні Миронівської міської ради  міський голова В. Савенко та голова ГО “Спілка воїнів-учасників АТО” І. Педченко вручили медалі, грамоти та подяки волонтерам міста Миронівки. А вже 6 грудня відзначали День Збройних Сил України. До цих дуже близьких і майже нероздільних за теперішнього часу дат можна долучити ще й День добровольця (14 березня) та День захисника Вітчизни (14 жовтня), який, на мою думку, доцільніше було б назвати Днем захисника України. Всі ці чотири дати, чотири свята є дуже близькими і важливими для героїв цього допису.

Волею долі батько та сини Мохоньки , уродженці села Карапишів, опинилися у вирі російсько-української війни. На щастя, Бог вберіг усіх трьох від загибелі та важких поранень, привівши їх із зони бойових дій у рідні домівки.

За кожною святковою датою - реальні події, реальні люди, з їх радощами та болями, перемогами та невдачами, тяжкою виснажливою напругою, жертовністю і бажанням досягти визначеної мети, з героїчними вчинками і подвигами, з пролитою кров’ю і втратою побратимів.

На очах твориться новітня історія сучасної України. І творять її переважно прості і звичайні люди - патріоти своєї Батьківщини. Перед Вами на світлинах Олександр Петрович Мохонько і його прекрасні сини - старший Ярослав (ліворуч) та молодший Ігор.

- Ми між собою домовилися: коли збираємося разом - про війну жодного слова,- говорить пан Олександр. - Дуже болюча для нас ця тема.

Ярослав Мохонько, 1991 р.н., був призваний до лав Збройних сил України під час першої хвилі мобілізації у 2014 році і став першим карапишанином, який потрапив в зону АТО. Про жалюгідний стан українського війська на початку російсько-української війни розповідати не треба. 72 механізована бригада, в якій проходив службу Ярослав, потребувала всього: від носків і харчів - до бронежилетів, шлемів і нормальної зброї.

Незважаючи на всі негаразди, боєць-кулеметник з позивним “Яра” з гідністю пройшов бойовий шлях теренами Донеччини, найбільшою на ту пору зоною ризику. Були перемоги, були поразки, розпач і оточення. Коли постало питання, як виходити з нього - йти на територію Росії, чи прориватися з боями до своїх - бійці, не вагаючись, вибрали друге.

Отримані в ході бойових дій контузія та травма хребта не дали змоги служити далі. Довелося стати волонтером, адже друзі по зброї залишилися на передовій. Допомогти своїм побратимам Ярослав вважає святим обов’язком.

Ігор Мохонько, 1995 р.н., восени 2013 року був призваний на строкову службу. Строковиків, як відомо, в зону АТО не залучають. Дізнавшись, що старший брат знаходиться в зоні активних бойових дій, Ігор відразу підписує контракт і йде на війну. Є такі війська, про які не дозволено розповсюджувати інформацію. Саме  в таких і несе службу Мохонько- молодший .

-  Ігор хоче пов’язати своє життя з армією. Звикся вже. Зараз проходить навчання на підвищення у званні, - зізнається батько.

Про себе Олександр Петрович розповідає мені охоче, адже ми з ним однорічки і давні побратими.

-   Важко згадувати ті страшні часи. Все незрозуміле, незвичайне… Ніхто не знає, що буде, а мій син на війні. Дзвонить: вишли те-то, постарайся дістати інше, допоможи хлопцям і т. д. Не міг знайти собі місця, поки не взявся допомагати нашим воїнам у ту гірку пору. Шукав і просив для хлопців все, що міг. І люди допомагали. Спасибі тим, хто долучився до волонтерства і тим, хто давав пожертви. Вдячний О. Лещенку з Піїв, О. Кришньову з Вікторівки та багатьом іншим фермерам і підприємцям. Та особливої подяки і пошани заслуговує Микола Сосюра, підприємець із Карапишів. Його  допомога була  надзвичайно  вагомою і своєчасною.

Неодноразові поїздки в зону АТО та побачене там спонукали пана Олександра й собі взяти до рук зброю. З лютого 2015 року, після проходження військової підготовки, стає бійцем Української Добровольчої Армії. Спочатку служив в полку “Азов”. Кулеметник з позивним “Дарк” брав участь в боях під Широкіно та Авдіївкою. Пізніше був переведений до складу штурмової роти “Чорний туман”, де й перебував на передовій до березня цього року.

Як і його сини, доброволець Мохонько є учасником бойових дій. Сотні фотографій, привезених звідти, повсякчас нагадують про пережите: таке важке і таке близьке. А ще займається , по можливості, волонтерством.

Я вдивляюсь в обличчя цієї вже посивілої людини, в обличчя його синів і мимоволі спадають на думку знамениті слова, хоч і зкомунізованого, але нашого поета Миколи Бажана: “Нехай посміє хтось загрожувать країні, де є такі батьки, де є такі сини!”

А. Щербина

В а ж л и в о

Черговий земельний скандал на Київщині. Землю, яку виділило керівництво Миронівської РДА кілька років тому,

стало яблуком розбрату між місцевими фермерами.

14 грудня 2017 року на інформаційному інтернет-порталі «Моя Київщина» з’явилася стаття «Як на Миронівщині зіштовхнули лобами фермерів у битві за 3 тисячі га». Вважаємо за доцільне опублікувати цей допис на шпальтах нашої газети, оскільки земельне питання, як Ви знаєте, наразі досить і досить актуальне і не лише в Миронівському районі, а по всій Україні. Довіряти написаному чи вважати це замовним матеріалом – вирішувати Вам, шановні читачі. Незаперечним і правдивим є тільки одне – війни за землю лише набиратимуть обертів. Тож будьте пильними!

14 липня 2015 року видання «Час Київщини» опублікувало матеріал Миколи ЗАКРЕВСЬКОГО з гучною назвою «Земельний корупційний нарив». Фабула наступна: фермери-старожили Миронівського району на зустрічі з тодішнім заступником голови Київської обласної адміністрації Олегом Корбаном почали бити себе в груди, вимагаючи справедливої кари кривдникам та доводячи свою правоту щодо користування земельними ділянками за «попередніми договорами оренди», укладеними з райдержадміністрацією, яку тоді очолювала Валентина Усик.

Дані персонажі атакували іншу групу фермерів – Данилова, Мілевського, Припіяла та Головатюка, які оформили в Держземагентстві права оренди на спірні ділянки.

В якості «важкої артилерії» виступав  ректор  Білоцерківського  аграрного  університету і  депутат  облради  Анатолій  Даниленко. Виступав він в якості «постраждалого», бо відписав собі в оренду на 49 років близько сотні га ріллі в Карапишах і Олександрівці під 4% орендної плати на рік. Паплюжили «поважні» тодішнього чергового Голову Держкомзема Мальованого, звинувачуючи його у корупційних змовах, погрожуючи прокуратурою і судами…

Минуло два роки. Дійові особи відомі: Даниленко, Катрошенко, Джигир, Королевич, Гніденко…. Запеклі бої у судах за землю тривають. І ось несподіванка: суди всіх рівнів вже визнали недійсними або нікчемними «попередні договори оренди», які були укладені ними з Миронівською РДА, оскільки в райадміністрації не мали повноважень розпоряджатися землею. району продовжують спостерігати тривалу ворожнечу між фермерами за державну землю досі.

Згідно з законодавством, з 1 січня 2013 року землями сільсгосппризначення за межами населених пунктів розпоряджається Держземагенство. Та, нехтуючи законом, Валентина Усик напідписувала «попередні  договори» - у 2013 році вона видала  1 754,90 га, у 2014 році (до 15 травня  дня свого звільнення з посади Голови РДА) встигла «попередньо» роздати 1 479,80 га.

Варто зазначити, що згадані земельні ділянки не мали жодних атрибутів, необхідних для укладення договору оренди: ані кадастрових номерів, ані нормативно- грошової оцінки. Відсоток для розрахунку орендної плати в райадміністрації визначали абсолютно на власний розсуд (законодавчо він може бути від 3 до 12 % від нормативно-грошової оцінки землі).

Згідно з законодавством, з 1 січня 2013 року землями сільсгосппризначення за межами населених пунктів розпоряджається Держземагенство. Та, нехтуючи законом, Валентина Усик напідписувала «попередні  договори» - у 2013 році вона видала  1 754,90 га, у 2014 році (до 15 травня  дня свого звільнення з посади Голови РДА) встигла «попередньо» роздати 1 479,80 га. Варто зазначити, що згадані земельні ділянки не мали жодних атрибутів, необхідних для укладення договору оренди: ані кадастрових номерів, ані нормативно- грошової оцінки. Відсоток для розрахунку орендної плати в райадміністрації визначали абсолютно на власний розсуд (законодавчо він може бути від 3 до 12 % від нормативно-грошової оцінки землі).

За фактом перевищення службових повноважень Миронівським відділом поліції у 2016 році було відкрито кримінальне провадження. Його розслідування, до слова, з березня поточного року знаходиться на контролі в обласній прокуратурі.

15 травня 2014 року Усик В.С. була звільнена Указом Президента. Утім, пересічні мешканці Миронівського продовжують спостерігати тривалу ворожнечу між фермерами за державну землю досі.

 І тільки «поважні старожили» не зрозуміли, як їх по-циганськи ошукала пані Усик. Ба більше, їм, вочевидь, сподобалося: вони обрали її головою Миронівської районної ради, в якій за звичкою самі депутатствують в кожному складі під різними (провладними) прапорами. Тож, все таємне стає явним. Замість того, щоб порадити малоосвіченим в юридичній площині фермерам, як правильно стати землекористувачем на законних підставах, - як це врешті зробили Данилов, Мілевський, Припіяло та Головатюк - пані Усик їх просто підставила і зіштовхнула лобами. Аргументи «ошуканих» щодо наповнення сільських бюджетів також є нікчемними, адже законні орендарі сплачують визначену державою орендну плату у ті ж самі сільські бюджети.

Занепокоєним через цю ситуацію є наступник пані Усик – Ігор Черногод. І йому є насправді за що хвилюватися. Адже якщо постраждалі від укладення з пані Усик «попередніх» договорів юридичні і фізичні особи почнуть масово позиватися до очолюваної тепер уже Черногодом Миронівської РДА, район повинен буде відшкодувати людям і підприємствам  не лише сплачені суми оренди за недійсними договорами, а й судові витрати. Йтиметься про серйозні суми. Тобто заплатить за ці витівки Усик кожен платник податків Миронівщині.

Чи унікальна така ситуація з «попередніми» договорами на Київщині? Ні. Зі слів чиновників Київської ОДА, схожа ситуація зі свавіллям районних чиновників часів Януковича і губернатора Анатолія Присяжнюка існує і у Ставищанському районі…

(Інтернет-портал «Моя Київщина», 14.12.2017)

Які зарплати досі отримують

помічники Клюєва та Онищенка

Самі втекли, а помічникам в Україні і досі платять зарплату. Для нарахування оплати послуг помічникам одіозні нардепи Олександр Онищенко та Сергій Клюєв особисто підписують необхідні документи. Фінансує найманців держава із загального бюджету.

Про це повідомили експерти антикорупційного проекту "Марлін".

Лише у 2017 році помічники Олександра Онищенка та Сергія Клюєва отримали від Верховної Ради близько півмільйона гривень.

     "Помічник Клюєва Сергій Мальцев, який з 2002 року також був помічником Андрія Клюєва, отримав 117,4 тисяч гривень,. а  Інна  Маєвська – 168 тисяч гривень Помічники Онищенка Віктор Гринчук, який є депутатом Київської обласної  ради  фракція "Батьківщина", отримав 30,8 тисяч гривень, Юлія Сеник, яка також працює ведучою на ICTV, отримала   70,3   тисяч  гривень, а Валерій Колюх – 103,7 тисяч гривень", – йдеться у повідомленні. Раніше    Колюх   працював помічником регіоналів Володимира Сівковича і Володимира Олійника

 За деклараціями, частина з помічників фігурантів кримінальних справ уже звільнилася з державних посад у 2016 році, але на папері ще продовжує працювати.

  Документи, необхідні для виплати з бюджету зарплат власним помічникам, народні депутати Олександр Онищенко та Сергій Клюєв підписують власноруч попри те, що обидва знаходяться у всеукраїнському розшуку.

 Зокрема підписи народних депутатів стоять під табелями обліку часу помічників за 2016-2017

.Цікаво, що і помічниця Клюєва Маєвська, і помічниця Онищенка Сеник звільнилися з державних посад, про що свідчать їх деклації за 2016 рік.

Однак, в табелях обліку часу хтось продовжує відмічати їх нібито відпрацьований час.

Нагадаємо, за даними МВС, Сергій Клюєв зник ще в червні 2015 року, а Олександр Онищенко - в серпні 2016 року.

При цьому депутат Онищенко у відповідь на запитання "Української правди" про те, як йому вдається підписувати документи, знаходячись за кордоном, заявив: "Адвокати всю кореспонденцію возять".    (ЗМІ) 

 

Миру та злагоди Вам!

4 грудня  голова Київської обласної ради Г.Старикова вручила Подяки учасникам АТО і волонтерам Київщини. Серед нагороджених і наші хлопці-миронівчани. Прокоментувати цю подію я попросив Ігоря Педченка, голову ГО “Спілка воїнів-учасників АТО” в Миронівському районі.

 

- Подяки нашим воїнам, як зазначено в тексті, вручалися за особисту мужність і відвагу, стійкість і героїзм, патріотизм, проявлені під час перебування в зоні  проведення антитерористичної операції та з нагоди Дня Збройних Сил України. Серед нагороджених - члени нашої Спілки Тешкевич Олексій, Боровик Едуард, Дзененко Сергій, Кирпа Михайло та Педченко Ігор. Окрім того, за значний осо- бистий внесок у волонтерську діяльність, активну громадську позицію, високий професіоналізм та з нагоди Дня волонтера, Подяками Київської обласної ради з врученням цінного подарунку були відзначені найактивніші волонтери, які щодня допомагають бійцям АТО. Це Степаненко Володимир та Пушняк Андрій.

-   А з якою метою, власне, створювалася ваша Спілка?

-   Після Революції Гідності деякі зовнішні та внутрішні сили розпочали агресію до всього українського на сході нашої держави. Розпочалася так звана Антитерористична операція, а насправді – справжня ВІЙНА. Наші ВОЇНИ самовіддано захищають Україну від посягань на нашу землю і наше майбутнє, але, знаходячись на передовій, в полоні,  в госпіталях і лікарнях та повертаючись додому не завжди  отримують ту повагу, розуміння та допомогу, на яку ВОНИ  ГІДНІ. Українське суспільство потребує глибинних реформ в усіх сферах нашого життя. А громадяни прагнуть реалізувати своє конституційне право щодо захисту свого життя і здоров’я та життя і здоров'я інших людей від протиправ- них посягань. Тож, виходячи з інтересів захисту та допомоги бійцям, волонтерам та іншим учасникам АТО, й була створена Громадська організація “Спілка воїнів-учасників АТО” в Миронівському районі. Зараз вона нараховує майже 190 чоловк.

    Користуюись нагодою, вітаю своїх побратимів по зброї, волонтерів та всіх жителів Миронівщини з прийдешнім Новим роком! Міцного здоров’я і великого щастя Вам та Вашим родинам! Нехай здійсняться всі мрії і задуми! Нехай наступний рік принесе в Укра їну мир та злагоду! Успіхів Вам!

(На фото: учасники АТО та волонтери Миронівщини після церемонії вручення Подяк та цінних подарунків від голови Київської обласної ради).

А. Щербина