Вічна пам’ять жертвам голодного пекла

         У 1932-1933 роках в Україні, в центрі Європи, чинився злочин проти українців, проти людяності, - злочин, якого ще не бачив світ. Україна перетворилася на зону голодної смерті. Безліч страхітливих епізодів, жахіть, від яких холоне кров. Про це в тодішніх газетах не прочитаєш, у фільмах – теж не побачиш, бо в них інше – переможна хода соціалізму, індустріалізація, механізація та ін.

         Й сьогодні ми не можемо назвати точну кількість жертв геноциду: в різних архівах, історичних джерелах фігурують різні цифри. Але, незаперечним є той факт, що жертвами голодного пекла стали мільйони українців.

         Із тогочасних 7 областей, які входили до складу України, найбільше потерпіли Київська та Харківська області, у кожній з них передчасно померли понад 1 мільйон осіб.

         На районному рівні найбільше від Голодомору потерпіли райони Центральної України, що в сучасному поділі наближено відповідає Черкаській, Київській та Полтавській областям. Це Тетіївський, Володарський і Ставищанський райони сучасної Київсщини та Глобинський, Решетилівський, Опішнянський райони Полтавської області, де втрати сільського населення становили від 40 до 54 відсотків населення.

         Скільки ж убієнних голодом нараховувала страшна бухгалтерія смерті у населених пунктах, що існували на той час на території теперішнього Миронівського району?

         Детальний аналіз книг В.А.Глущенка «Три голодомори» та Я.Синявського «Викарбувані з граніту і сталі», дає підстави заявити: жертвами цього страшного злочину стали 22 тисячі 963 особи.

         Схилимо голови перед пам’яттю жертв Голодомору. Більшість з них чесні та порядні люди, які не виживали за рахунок інших…